розруйнований

розруйно́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розруйнований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розруйнувати. || розруйновано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розруйнований — РОЗРУЙНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розруйнува́ти. Деякі будови і справді розруйновані до підмурівка і лежать звалищем (Леся Українка); Ще одна воєнна зима. З голодом, холодом, тифами. Словник української мови у 20 томах
  3. розруйнований — Розруйно́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розруйнований — РОЗРУЙНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розруйнува́ти. Деякі будови і справді розруйновані до підмурівка і лежать звалищем (Л. Укр., І, 1951, 445); Ще одна воєнна зима. З голодом, холодом, тифами. Словник української мови в 11 томах