1. Орфографічний словник української мови

розсунутий

розсу́нутий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсунутий — рідше розсунений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розсунути. || розсунуто, розсунено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розсунутий — РОЗСУ́НУТИЙ, рідше РОЗСУ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розсу́нути. Кулі зчорнілого очерету, що вкривали хату, були розсунуті (Л. Первомайський); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. розсунутий — Розсу́нутий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розсунутий — РОЗСУ́НУТИЙ, рідше РОЗСУ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсу́нути. Кулі зчорнілого очерету, що вкривали хату, були розсунуті (Перв., Дикий мед, 1963, 436); // у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах