1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розсунутий

розсу́нутий

рідше розсунений, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розсунути.

|| розсунуто, розсунено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсунутий — розсу́нутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розсунутий — РОЗСУ́НУТИЙ, рідше РОЗСУ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розсу́нути. Кулі зчорнілого очерету, що вкривали хату, були розсунуті (Л. Первомайський); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. розсунутий — Розсу́нутий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розсунутий — РОЗСУ́НУТИЙ, рідше РОЗСУ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсу́нути. Кулі зчорнілого очерету, що вкривали хату, були розсунуті (Перв., Дикий мед, 1963, 436); // у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах