розчулення

розчу́лення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчулення — -я, с. Почуття, стан приємної схвильованості, зворушеності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розчулення — РОЗЧУ́ЛЕННЯ, я, с. Почуття, стан приємної схвильованості, зворушеності. Тепер голос Владка, чистий і повний, мов голос дзвона, панував у залі. Ані сліду непевності, .. ані крихти розчулення (І. Словник української мови у 20 томах
  3. розчулення — РОЗЧУ́ЛЕННЯ, я, с. Почуття, стан приємної схвильованості, зворушеності. Тепер голос Владка, чистий і повний, мов голос дзвона, панував у залі. Ані сліду непевності,.. ані крихти розчулення (Фр. Словник української мови в 11 томах