1. Орфографічний словник української мови

розчухувати

розчу́хувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчухувати — -ую, -уєш, недок., розчухати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. Дуже чухати, роздряпуючи шкіру на тілі, обличчі. 2》 тільки док., перех. і без додатка, розм. Зрозуміти, розібрати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розчухувати — РОЗЧУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧУ́ХАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Дуже чухати, роздряпуючи шкіру на тілі, обличчі. Турн собі розчухав литку (І. Котляревський). 2. тільки док., що і без дод., розм. Зрозуміти, розібратися. Словник української мови у 20 томах
  3. розчухувати — РОЗЧУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧУ́ХАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Дуже чухати, роздряпуючи шкіру на тілі, обличчі. Турн собі розчухав литку (Котл., І, 1952, 231). 2. тільки док., перех. і без додатка, розм. Зрозуміти, розібрати. Словник української мови в 11 томах
  4. розчухувати — Розчухувати, -хую, -єш сов. в. розчухати, -хаю, -єш, гл. 1) Расчесывать, расчесать (тѣло). Турн собі розчухав литку. Котл. Ен. V. 59. 2) Понимать, понять, сообразить. Спасибі! — сказав голосно Уласович, не розчухавши, що йому наговорив пан Пістряк. Кв. І. 91. Словник української мови Грінченка