розшуковик

розшукови́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшуковик — -а, ч. Той, хто когось або щось розшукує, зайнятий розшуком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розшуковик — РОЗШУКОВИ́К, а, ч., розм. Той, хто розшукує когось, щось. Словник української мови у 20 томах