розшуковик
розшукови́к
-а, ч.
Той, хто когось або щось розшукує, зайнятий розшуком.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розшуковик — розшукови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розшуковик — РОЗШУКОВИ́К, а, ч., розм. Той, хто розшукує когось, щось. Словник української мови у 20 томах