розшуковик

розшукови́к

-а, ч.

Той, хто когось або щось розшукує, зайнятий розшуком.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшуковик — розшукови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розшуковик — РОЗШУКОВИ́К, а, ч., розм. Той, хто розшукує когось, щось. Словник української мови у 20 томах