1. Словник української мови у 20 томах

розшуковик

РОЗШУКОВИ́К, а, ч., розм.

Той, хто розшукує когось, щось.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшуковик — розшукови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розшуковик — -а, ч. Той, хто когось або щось розшукує, зайнятий розшуком. Великий тлумачний словник сучасної мови