1. Орфографічний словник української мови

розіпрілий

розіпрі́лий 1

дієприкметник

від: розіпріти

розіпрі́лий 2

прикметник

який розм'як, розіпрів, розігрівся

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розіпрілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до розіпріти. 2》 у знач. прикм. Який розм'як, розіпрів під дією вологи й тепла (про предмети). 3》 у знач. прикм., розм. Який употів від утоми, задухи, сильно розігрівся (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розіпрілий — РОЗІПРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до розіпрі́ти. Спросоння скиглила сполохана чайка, від ріки віяло теплом, від скошеного лугу – розіпрілою за день на сонці травою (Григорій Тютюнник). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. розіпрілий — РОЗІПРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до розіпріти. Спросоння скиглила сполохана чайка, від ріки віяло теплом, від скошеного лугу — розіпрілою за день на сонці травою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 254). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах