розіпрілість
розіпрі́лість
іменник жіночого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розіпрілість — -лості, ж., розм. Стан за знач. розіпрілий 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розіпрілість — РОЗІПРІ́ЛІСТЬ, лості, ж., розм. Стан за знач. розіпрі́лий 2, 3. Скільки пам'ятає Гаркуша панича, завжди це личко пашіло на нього отакою моложавою розіпрілістю (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- розіпрілість — РОЗІПРІ́ЛІСТЬ, лості, ж., розм. Стан за знач. розіпрі́лий 2, 3. Скільки пам’ятає Гаркуша панича, завжди це личко пашіло на нього отакою моложавою розіпрілістю (Гончар, Таврія, 1952, 297). Словник української мови в 11 томах