розірваність

Значення в інших словниках

1. розірваність — -ності, ж. 1》 Стан за знач. розірваний 2-5). 2》 Стан душевного розладу, розпачу. Розірваність мовлення — розлад мовлення, який характеризується порушенням або відсутністю в ній змістових або граматичних зв'язків, наявністю неологізмів та деформованих слів. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розірваність — РОЗІ́РВАНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. розі́рваний 2–5. Встановлено, що студенти стереотипно відображають управлінську діяльність; їм властива розірваність уявлення про соціальне управління... Словник української мови у 20 томах
3. розірваність — РОЗІ́РВАНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. розі́рваний 2 — 5. 2. Стан душевного розладу, розпачу. Коли для абстрактних гуманістів трагічна розірваність людини, наслідок непримиренних протиріч XX століття — прямо-таки всесвітній закон... Словник української мови в 11 томах