рухівець

ру́хівець

іменник чоловічого роду, істота

від: Рух

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рухівець — -вця, ч. Член, прибічник, послідовник Народного Руху України. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рухівець — РУ́ХІВЕЦЬ див. ру́хівці. Словник української мови у 20 томах