рухівець

ру́хівець

-вця, ч.

Член, прибічник, послідовник Народного Руху України.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рухівець — ру́хівець іменник чоловічого роду, істота від: Рух Орфографічний словник української мови
  2. рухівець — РУ́ХІВЕЦЬ див. ру́хівці. Словник української мови у 20 томах