рухівець ру́хівець -вця, ч. Член, прибічник, послідовник Народного Руху України. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me рухомість рухівка Значення в інших словниках рухівець — ру́хівець іменник чоловічого роду, істота від: Рух Орфографічний словник української мови рухівець — РУ́ХІВЕЦЬ див. ру́хівці. Словник української мови у 20 томах
Значення в інших словниках рухівець — ру́хівець іменник чоловічого роду, істота від: Рух Орфографічний словник української мови рухівець — РУ́ХІВЕЦЬ див. ру́хівці. Словник української мови у 20 томах