рухівець

РУ́ХІВЕЦЬ див. ру́хівці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рухівець — ру́хівець іменник чоловічого роду, істота від: Рух Орфографічний словник української мови
  2. рухівець — -вця, ч. Член, прибічник, послідовник Народного Руху України. Великий тлумачний словник сучасної мови