рухівець РУ́ХІВЕЦЬ див. ру́хівці. Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me рухомість руця Значення в інших словниках рухівець — ру́хівець іменник чоловічого роду, істота від: Рух Орфографічний словник української мови рухівець — -вця, ч. Член, прибічник, послідовник Народного Руху України. Великий тлумачний словник сучасної мови
Значення в інших словниках рухівець — ру́хівець іменник чоловічого роду, істота від: Рух Орфографічний словник української мови рухівець — -вця, ч. Член, прибічник, послідовник Народного Руху України. Великий тлумачний словник сучасної мови