1. Орфографічний словник української мови

рідіти

ріді́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рідіти — [р'ід’ітие] -д'ійеи Орфоепічний словник української мови
  2. рідіти — -іє, недок. 1》 Ставати рідким (у 3, 6 знач.). 2》 Зменшуватися в кількості, ставати нечисленним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рідіти — Обрідувати, обрідніти, пообрідувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. рідіти — РІДІ́ТИ, і́є, недок. 1. Ставати рідким (у 3, 6 знач.). 2. Зменшуватися в кількості, ставати нечисленним. Фашистський полк он відступає – й рідіє, тане на очах (П. Словник української мови у 20 томах
  5. рідіти — ПОРІДІ́ТИ (стати менш густим, щільним, численним), ПОРІ́ДШАТИ, ПРОРІДІ́ТИ, ЗРІДІ́ТИ, ПОРІДІ́ШАТИ розм., ЗРІ́ДНУТИ діал. — Недок.: ріді́ти, рі́дшати, рі́днути. Парк помітно порідів, алеї були укриті іржавим листом (П. Словник синонімів української мови
  6. рідіти — РІДІ́ТИ, і́є, недок. 1. Ставати рідким (у 3, 6 знач.). 2. Зменшуватися в кількості, ставати нечисленним. Фашистський полк он відступає — й рідіє, тане на очах (Тич. Словник української мови в 11 томах