рідіти
ПОРІДІ́ТИ (стати менш густим, щільним, численним), ПОРІ́ДШАТИ, ПРОРІДІ́ТИ, ЗРІДІ́ТИ, ПОРІДІ́ШАТИ розм., ЗРІ́ДНУТИ діал. — Недок.: ріді́ти, рі́дшати, рі́днути. Парк помітно порідів, алеї були укриті іржавим листом (П. Кочура); Хмарочки стали розходитись, порідшали й стали звертатись купками, мов клубочки (Г. Квітка-Основ'яненко); Глянув (Семен) у вікно: пожовклий сад прорідів, і крізь нього стало видно білі стіни Ганнусиної хати (Р. Іваничук); Розкошлачений чуб змінився строгою зачіскою, волосся зріділо (С. Журахович); Шуварі нарешті зрідли і показалось викошене місце (В. Гжицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рідіти — ріді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- рідіти — [р'ід’ітие] -д'ійеи Орфоепічний словник української мови
- рідіти — -іє, недок. 1》 Ставати рідким (у 3, 6 знач.). 2》 Зменшуватися в кількості, ставати нечисленним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рідіти — Обрідувати, обрідніти, пообрідувати Словник чужослів Павло Штепа
- рідіти — РІДІ́ТИ, і́є, недок. 1. Ставати рідким (у 3, 6 знач.). 2. Зменшуватися в кількості, ставати нечисленним. Фашистський полк он відступає – й рідіє, тане на очах (П. Словник української мови у 20 томах
- рідіти — РІДІ́ТИ, і́є, недок. 1. Ставати рідким (у 3, 6 знач.). 2. Зменшуватися в кількості, ставати нечисленним. Фашистський полк он відступає — й рідіє, тане на очах (Тич. Словник української мови в 11 томах