різатися

рі́затися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різатися — Тятися і всі мож. пох. від РІЗАТИ; (з ворогами) битися, рубатися, воювати; (- зуби) прорізуватися; (у карти) дутися, <�затято> грати. Словник синонімів Караванського
  2. різатися — див. боротися Словник синонімів Вусика
  3. різатися — ріжуся, ріжешся, недок. 1》 Розділятися на частини під дією різального знаряддя, інструмента (про предмети). 2》 Боротися, битися холодною зброєю. 3》 З'являтися, прорізуватися (про зуби). 4》 розм. Азартно грати в що-небудь. 5》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. різатися — РІ́ЗАТИСЯ, рі́жуся, рі́жешся, недок. 1. Розділятися на частини під дією різального знаряддя, інструмента (про предмети). По стернях батько плуг веде, Важка робота хутко йде, І рівно ріжеться земля, Бо син оранням заправля (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
  5. різатися — ГРА́ТИ у що, чого й без додатка (брати участь у якій-небудь грі), ГРА́ТИСЯ у що, БА́ВИТИСЯ у що, чого, ГУЛЯ́ТИ у що, розм., ГУЛЯ́ТИСЯ у що, розм.; РІ́ЗАТИСЯ у що, розм., ДУ́ТИСЯ у що, фам. (з азартом, перев. у карти); КОЗИРЯ́ТИ без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  6. різатися — РІ́ЗАТИСЯ, рі́жуся, рі́жешся, недок. 1. Розділятися на частини під дією різального знаряддя, інструмента (про предмети). По стернях батько плуг веде, Важка робота хутко йде, І рівно ріжеться земля, Бо син оранням заправля (Щог., Поезії, 1958, 286). Словник української мови в 11 томах
  7. різатися — Різатися, -жуся, -жешся гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. Стор. II. 44. 2) — з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? Шевч. (1883), 161. 3) Пробиваться въ снѣгу. Словник української мови Грінченка