1. Словник синонімів української мови

різатися

ГРА́ТИ у що, чого й без додатка (брати участь у якій-небудь грі), ГРА́ТИСЯ у що, БА́ВИТИСЯ у що, чого, ГУЛЯ́ТИ у що, розм., ГУЛЯ́ТИСЯ у що, розм.; РІ́ЗАТИСЯ у що, розм., ДУ́ТИСЯ у що, фам. (з азартом, перев. у карти); КОЗИРЯ́ТИ без додатка, розм. (у карти); ПЕРЕКИДА́ТИСЯ розм. (перев. у карти — нашвидку). — Док.: погра́ти, погра́тися, поба́витися, погуля́ти, погуля́тися, порі́затися, переки́нутися. Коли б воля — побіг би він тепер на вулицю до хлопців, у м'яча грати, свинку туряти (Панас Мирний); Хлопчики із сміхом та вереском гралися в сніжки (З. Тулуб); В сквері діти бавляться "в війну" (В. Бичко); — Бавимося ковалевої паняночки! (Ірина Вільде); Чоловіки гуляли в карти (Г. Епік); У м'яча гулялися дівчатка (П. Тичина); Біля приміщення варти, у холодку, гурт гайдамаків ріжуться в карти (А. Головко); — Ну, як же він там? — Нібито в карти дується на всю (А. Головко); На гроші там не козиряли, А в кітьки крашанками грали (І. Котляревський); Увечері зібралося в Енгельгардта кілька друзів — за чаркою доброго вина у карти перекинутися (О. Іваненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різатися — рі́затися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. різатися — Тятися і всі мож. пох. від РІЗАТИ; (з ворогами) битися, рубатися, воювати; (- зуби) прорізуватися; (у карти) дутися, <�затято> грати. Словник синонімів Караванського
  3. різатися — див. боротися Словник синонімів Вусика
  4. різатися — ріжуся, ріжешся, недок. 1》 Розділятися на частини під дією різального знаряддя, інструмента (про предмети). 2》 Боротися, битися холодною зброєю. 3》 З'являтися, прорізуватися (про зуби). 4》 розм. Азартно грати в що-небудь. 5》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. різатися — РІ́ЗАТИСЯ, рі́жуся, рі́жешся, недок. 1. Розділятися на частини під дією різального знаряддя, інструмента (про предмети). По стернях батько плуг веде, Важка робота хутко йде, І рівно ріжеться земля, Бо син оранням заправля (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
  6. різатися — РІ́ЗАТИСЯ, рі́жуся, рі́жешся, недок. 1. Розділятися на частини під дією різального знаряддя, інструмента (про предмети). По стернях батько плуг веде, Важка робота хутко йде, І рівно ріжеться земля, Бо син оранням заправля (Щог., Поезії, 1958, 286). Словник української мови в 11 томах
  7. різатися — Різатися, -жуся, -жешся гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. Стор. II. 44. 2) — з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? Шевч. (1883), 161. 3) Пробиваться въ снѣгу. Словник української мови Грінченка