1. Орфографічний словник української мови

самозвинувачення

самозвинува́чення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозвинувачення — -я, с. Звинувачення самого себе у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самозвинувачення — САМОЗВИНУВА́ЧЕННЯ, я, с. Звинувачення самого себе у чому-небудь. У всіх хворих помічались зниження інтелекту і характерні при хронічному алкоголізмі емоціональні розлади з поєднанням ідей самопереоцінки із самозвинуваченням (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. самозвинувачення — САМОЗВИНУВА́ЧЕННЯ, я, с. Звинувачення самого себе у чому-небудь. У всіх хворих помічались зниження інтелекту і характерні при хронічному алкоголізмі емоціональні розлади з.. поєднанням ідей самопереоцінки із самозвинуваченням (Фізіол. ж., VI, 5, 1960, 578). Словник української мови в 11 томах