самозвинувачення

Значення в інших словниках

1. самозвинувачення — самозвинува́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. самозвинувачення — САМОЗВИНУВА́ЧЕННЯ, я, с. Звинувачення самого себе у чому-небудь. У всіх хворих помічались зниження інтелекту і характерні при хронічному алкоголізмі емоціональні розлади з поєднанням ідей самопереоцінки із самозвинуваченням (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. самозвинувачення — САМОЗВИНУВА́ЧЕННЯ, я, с. Звинувачення самого себе у чому-небудь. У всіх хворих помічались зниження інтелекту і характерні при хронічному алкоголізмі емоціональні розлади з.. поєднанням ідей самопереоцінки із самозвинуваченням (Фізіол. ж., VI, 5, 1960, 578). Словник української мови в 11 томах