1. Орфографічний словник української мови

самонавіяння

самонаві́яння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самонавіяння — -я, с. Психічний вплив людини на саму себе, який спричиняє різні психічні і соматичні стани. || Навіяння чого-небудь (думок, уявлень, почуттів і т. ін.) самому собі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самонавіяння — САМОНАВІ́ЯННЯ, я, с. Навіяння чого-небудь (думок, уявлень, почуттів і т. ін.) самому собі. Роль експериментатора захоплювала. Почував [Анатоль], що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Я. Словник української мови у 20 томах
  3. самонавіяння — САМОНАВІ́ЯННЯ, я, с. Навіяння чого-небудь (думок, уявлень, почуттів і т. ін.) самому собі. Роль експериментатора захоплювала. Почував [Анатоль], що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Кач. Словник української мови в 11 томах