1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самонавіяння

самонаві́яння

-я, с.

Психічний вплив людини на саму себе, який спричиняє різні психічні і соматичні стани.

|| Навіяння чого-небудь (думок, уявлень, почуттів і т. ін.) самому собі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самонавіяння — самонаві́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самонавіяння — САМОНАВІ́ЯННЯ, я, с. Навіяння чого-небудь (думок, уявлень, почуттів і т. ін.) самому собі. Роль експериментатора захоплювала. Почував [Анатоль], що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Я. Словник української мови у 20 томах
  3. самонавіяння — САМОНАВІ́ЯННЯ, я, с. Навіяння чого-небудь (думок, уявлень, почуттів і т. ін.) самому собі. Роль експериментатора захоплювала. Почував [Анатоль], що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Кач. Словник української мови в 11 томах