самоосуд

самоо́суд

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоосуд — -у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самоосуд — САМОО́СУД, у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків. Словник української мови у 20 томах
  3. самоосуд — САМОО́СУД, у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків. Словник української мови в 11 томах