самоосуд

самоо́суд

-у, ч.

Засудження власної поведінки, власних вчинків.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоосуд — самоо́суд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самоосуд — САМОО́СУД, у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків. Словник української мови у 20 томах
  3. самоосуд — САМОО́СУД, у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків. Словник української мови в 11 томах