самоосуд
самоо́суд
-у, ч.
Засудження власної поведінки, власних вчинків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоосуд — самоо́суд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- самоосуд — САМОО́СУД, у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків. Словник української мови у 20 томах
- самоосуд — САМОО́СУД, у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків. Словник української мови в 11 томах