самоосуд
САМОО́СУД, у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
САМОО́СУД, у, ч. Засудження власної поведінки, власних вчинків.