1. Орфографічний словник української мови

самотою

самото́ю

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самотою — пр., на самоті, одинцем, наодинці, одинаком; (держатися) окремо, ізольовано; (жити) самому, самій, самим; п! САМ-НА-САМ. Словник синонімів Караванського
  2. самотою — присл. На самоті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самотою — НАОДИ́НЦІ (сам із собою, без інших), НА САМОТІ́ (САМОТИ́НІ) (У (В) САМОТІ́ (САМОТИ́НІ)), САМОТО́Ю, САМ, ОДИ́Н, САМ-ОДИ́Н підсил. розм. (у знач. обставини способу дії — у відповідному роді, числі й відмінку). Словник синонімів української мови
  4. самотою — Самото́ю, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)