самотою
пр., на самоті, одинцем, наодинці, одинаком; (держатися) окремо, ізольовано; (жити) самому, самій, самим; п! САМ-НА-САМ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самотою — самото́ю прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- самотою — присл. На самоті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самотою — НАОДИ́НЦІ (сам із собою, без інших), НА САМОТІ́ (САМОТИ́НІ) (У (В) САМОТІ́ (САМОТИ́НІ)), САМОТО́Ю, САМ, ОДИ́Н, САМ-ОДИ́Н підсил. розм. (у знач. обставини способу дії — у відповідному роді, числі й відмінку). Словник синонімів української мови
- самотою — Самото́ю, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)