1. Словник синонімів Караванського

самотній

Самітний, самотинний, одним-один, самий, сам, сам-один, о. один, як палець; (дуб) сиротливий, сирітський; (без сім'ї) безрідний, безсімейний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самотній — само́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самотній — див. одинокий Словник синонімів Вусика
  3. самотній — [самот(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. самотній — -я, -є. Те саме, що самітний. || у знач. ім. самотній, -нього, ч.; самотня, -ньої, ж.Людина, яка не має родини або не живе в родині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. самотній — САМО́ТНІЙ, я, є. Прикм. до само́тність. На базарному майдані горить самотній ліхтарик (А. Шиян); Часом яка молодиця прийде по воду до криниці, тихо, риплячи, нахилиться журавель, .. і знов вулиця самотня (Леся Українка); Канікули. Словник української мови у 20 томах
  6. самотній — БЕЗРІ́ДНИЙ (який не має родичів); БЕЗСІМЕ́ЙНИЙ, БЕЗРОДИ́ННИЙ (який не завів родини); САМО́ТНІЙ (САМІ́ТНИ́Й), ОДИНО́КИЙ (який не завів родини або живе без родини); САМ, ОДИ́Н, САМ-ОДИ́Н підсил. розм., САМ-САМІ́СІНЬКИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. самотній — Само́[і́]тній, -ня, -нє або самітни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. самотній — САМО́ТНІЙ, я, є. Те саме, що самі́тни́й. На базарному майдані горить самотній ліхтарик (Шиян, Баланда, 1957, 83); Часом яка молодиця прийде по воду до криниці, тихо, риплячи, нахилиться журавель,.. і знов вулиця самотня (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах