1. Орфографічний словник української мови

самоуправство

самоупра́вство

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоуправство — -а, с. Порушення законного порядку при вирішенні певних справ; прояв особистої сваволі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самоуправство — САМОУПРА́ВСТВО, а, с. Порушення законного порядку при вирішенні певних справ; прояв особистої сваволі. Цариця Марія Нага була пострижена в монахині, її родичі й багато угличан були заслані за самоуправство й бунт (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. самоуправство — САМОУПРА́ВСТВО, а, с. Порушення законного порядку при вирішенні певних справ; прояв особистої сваволі. Цариця Марія Нага була пострижена в монахині, її родичі й багато угличан були заслані за самоуправство й бунт (Іст. Словник української мови в 11 томах