1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самоуправство

самоупра́вство

-а, с.

Порушення законного порядку при вирішенні певних справ; прояв особистої сваволі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоуправство — самоупра́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самоуправство — САМОУПРА́ВСТВО, а, с. Порушення законного порядку при вирішенні певних справ; прояв особистої сваволі. Цариця Марія Нага була пострижена в монахині, її родичі й багато угличан були заслані за самоуправство й бунт (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. самоуправство — САМОУПРА́ВСТВО, а, с. Порушення законного порядку при вирішенні певних справ; прояв особистої сваволі. Цариця Марія Нага була пострижена в монахині, її родичі й багато угличан були заслані за самоуправство й бунт (Іст. Словник української мови в 11 томах