1. Орфографічний словник української мови

самоучка

самоу́чка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоучка — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що самоук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самоучка — САМОУ́ЧКА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що самоу́к. Посходяться [сусіди] до моєї хати, .. дивляться, як я ті дощечки складаю, розбираю, примірюю, врізую та пристругую – звичайно, чоловік тому не вчений, а так собі, самоучка, без доброї справи... Словник української мови у 20 томах
  3. самоучка — САМОУ́К (той, хто навчився чому-небудь самостійно), САМОУ́ЧКА розм. Пензлі самоуків малювали і реальний світ і уявний, декоративна пишнота знаходила місце поряд з гарним смаком (В. Логвиненко); Скульптор-самоучка. Словник синонімів української мови
  4. самоучка — САМОУ́ЧКА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що самоу́к. Посходяться [сусіди] до моєї хати,.. дивляться, як я ті дощечки складаю, розбираю, примірюю, врізую та пристругую — звичайно, чоловік тому не вчений, а так собі, самоучка, без доброї справи... Словник української мови в 11 томах