самоучитель

самоучи́тель

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Самоучитель — Самовчитель Неправильно-правильно
  2. самоучитель — САМОУЧИ́ТЕЛЬ див. самовчи́тель. Словник української мови у 20 томах
  3. самоучитель — ПІДРУ́ЧНИК (книжка, за якою вивчають навчальний предмет); ПОСІ́БНИК (перев. допоміжна, довідкова книжка); САМОВЧИ́ТЕЛЬ (САМОУЧИ́ТЕЛЬ), САМОНАВЧИ́ТЕЛЬ рідше (для самостійного навчання). Словник синонімів української мови
  4. самоучитель — САМОУЧИ́ТЕЛЬ див. самовчи́тель. Словник української мови в 11 томах