самоучитель
самоучи́тель
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Самоучитель — Самовчитель Неправильно-правильно
- самоучитель — САМОУЧИ́ТЕЛЬ див. самовчи́тель. Словник української мови у 20 томах
- самоучитель — ПІДРУ́ЧНИК (книжка, за якою вивчають навчальний предмет); ПОСІ́БНИК (перев. допоміжна, довідкова книжка); САМОВЧИ́ТЕЛЬ (САМОУЧИ́ТЕЛЬ), САМОНАВЧИ́ТЕЛЬ рідше (для самостійного навчання). Словник синонімів української мови
- самоучитель — САМОУЧИ́ТЕЛЬ див. самовчи́тель. Словник української мови в 11 томах