самоучитель
САМОУЧИ́ТЕЛЬ див. самовчи́тель.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоучитель — самоучи́тель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Самоучитель — Самовчитель Неправильно-правильно
- самоучитель — САМОУЧИ́ТЕЛЬ див. самовчи́тель. Словник української мови у 20 томах
- самоучитель — ПІДРУ́ЧНИК (книжка, за якою вивчають навчальний предмет); ПОСІ́БНИК (перев. допоміжна, довідкова книжка); САМОВЧИ́ТЕЛЬ (САМОУЧИ́ТЕЛЬ), САМОНАВЧИ́ТЕЛЬ рідше (для самостійного навчання). Словник синонімів української мови