самоучка
САМОУ́ЧКА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що самоу́к.
Посходяться [сусіди] до моєї хати,.. дивляться, як я ті дощечки складаю, розбираю, примірюю, врізую та пристругую — звичайно, чоловік тому не вчений, а так собі, самоучка, без доброї справи, без нічого — та й сміються з мене (Фр., II, 1950, 39);
Перший водолазний костюм був сконструйований російським.. самоучкою Юхимом Никоновим у 1719 р. (Знання.., 1, 1966, 24);
Самоучкою я не можу вивчитись по-англійськи (Л. Укр., V, 1956, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоучка — самоу́чка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- самоучка — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що самоук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самоучка — САМОУ́ЧКА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що самоу́к. Посходяться [сусіди] до моєї хати, .. дивляться, як я ті дощечки складаю, розбираю, примірюю, врізую та пристругую – звичайно, чоловік тому не вчений, а так собі, самоучка, без доброї справи... Словник української мови у 20 томах
- самоучка — САМОУ́К (той, хто навчився чому-небудь самостійно), САМОУ́ЧКА розм. Пензлі самоуків малювали і реальний світ і уявний, декоративна пишнота знаходила місце поряд з гарним смаком (В. Логвиненко); Скульптор-самоучка. Словник синонімів української мови