самоучитель

САМОУЧИ́ТЕЛЬ див. самовчи́тель.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоучитель — самоучи́тель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. Самоучитель — Самовчитель Неправильно-правильно
  3. самоучитель — ПІДРУ́ЧНИК (книжка, за якою вивчають навчальний предмет); ПОСІ́БНИК (перев. допоміжна, довідкова книжка); САМОВЧИ́ТЕЛЬ (САМОУЧИ́ТЕЛЬ), САМОНАВЧИ́ТЕЛЬ рідше (для самостійного навчання). Словник синонімів української мови
  4. самоучитель — САМОУЧИ́ТЕЛЬ див. самовчи́тель. Словник української мови в 11 томах