1. Орфографічний словник української мови

свидина

свиди́на́

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свидина — -и, ж. 1》 бот. Рід рослин родини кизилових – кущ або деревце з синьо-чорними плодами, деревина якого йде на токарні та столярні вироби, а плоди – на виготовлення технічної олії. 2》 збірн. Плоди цих рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. свидина — Ини, ж., бот. Посухостійка рослина родини кизилових; кущ або деревце з синьо-чорними плодами. Лиш теплий, як зерно ячменю в тісті ледь-ледь відчутний у дівочім тілі солодкий хміль ярилового меду і терпкий дух нічної свидини. Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. свидина — СВИДИ́НА́, и́ни́, ж. 1. бот. Рід рослин родини кизилових – кущ або деревце з синьо-чорними плодами, деревина якого йде на токарні та столярні вироби, а плоди – на виготовлення технічної олії. Словник української мови у 20 томах
  4. свидина — СВИДИ́НА́, и́ни́, ж. 1. бот. (Thelycrania). Рід рослин родини кизилових — кущ або деревце з синьо-чорними плодами, деревина якого йде на токарні та столярні вироби, а плоди — на виготовлення технічної олії. Словник української мови в 11 томах
  5. свидина — Свидина, -ни ж. раст. Cornus sanguinea L. ЗЮЗО. I. 119. Словник української мови Грінченка