1. Орфографічний словник української мови

світець

світе́ць

іменник чоловічого роду

старовинний пристрій для освітлення

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світець — див. каганець Словник синонімів Вусика
  2. світець — -тця, ч. Старовинний пристрій для освітлення, що має вигляд підставки, в яку вставлялася скіпка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. світець — СВІТЕ́ЦЬ, тця́, ч. Старовинний пристрій для освітлення, що має вигляд підставки, в яку вставлялася скіпка. У напівтемряві блимав вогник – на стіні висів залізний світець, а в ньому горів сосновий довгий скіпець (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  4. світець — СВІТЕ́ЦЬ, тця́, ч. Старовинний пристрій для освітлення, що має вигляд підставки, в яку вставлялася скіпка. У напівтемряві блимав вогник — на стіні висів залізний світець, а в ньому горів сосновий довгий скіпець (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 286). Словник української мови в 11 томах