світець

Значення в інших словниках

1. світець — світе́ць іменник чоловічого роду старовинний пристрій для освітлення Орфографічний словник української мови
2. світець — див. каганець Словник синонімів Вусика
3. світець — СВІТЕ́ЦЬ, тця́, ч. Старовинний пристрій для освітлення, що має вигляд підставки, в яку вставлялася скіпка. У напівтемряві блимав вогник – на стіні висів залізний світець, а в ньому горів сосновий довгий скіпець (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
4. світець — СВІТЕ́ЦЬ, тця́, ч. Старовинний пристрій для освітлення, що має вигляд підставки, в яку вставлялася скіпка. У напівтемряві блимав вогник — на стіні висів залізний світець, а в ньому горів сосновий довгий скіпець (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 286). Словник української мови в 11 томах