1. Великий тлумачний словник сучасної мови

світельце

світе́льце

-я, с.

Пестл. до світло I 1), 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світельце — світе́льце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. світельце — СВІТЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Пестл. до сві́тло¹ 1, 3. Ніде не видно було найменшого світельця, що блимало з вікон (І. Франко); У вартовій будці почувся шелест, і за хвилину відчинилось віконечко в дверях. Словник української мови у 20 томах
  3. світельце — СВІТЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Пестл. до сві́тло¹ 1, 3. Ніде не видно було найменшого світельця, що блимало з вікон (Фр., II, 1950, 156); У вартовій будці почувся шелест, і за хвилину відчинилось віконечко в дверях. Словник української мови в 11 томах