світло
сві́тло
I -а, с.
1》 Промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє.
Монохроматичне світло — електромагнітне випромінювання однієї певної частоти.
Кидати світло на що — розкривати, робити ясним, зрозумілим щось.
Поставати в світлі якому — сприйматися з певного погляду, певним чином.
У світлі чого — з позиції чогось виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь.
2》 перев. з означ. Освітлення, характерне для певного часу доби.
|| розм. Світанок, схід сонця.
3》 Джерело освітлення і пристрій для освітлення в приміщенні та на вулиці.
|| Освітлення, яке дають освітлювальні прилади.
|| перев. мн., заст. Вогник.
4》 Місце, звідки йде освітлення; освітлене місце, освітлений простір.
5》 розм. Речовина для освітлення.
6》 жив. Світле місце, світла пляма на картині, що відтворює найінтенсивніше освітлення певної ділянки зображуваного простору. Контрасти світла й тіней.
|| фот. Поверхня, звернена до джерела світла, а також зображення самих джерел світла.
7》 перен. Блиск очей, що з'являється під впливом радісного, світлого почуття; радісний, світлий, ясний вираз обличчя.
|| Приємне, радісне почуття.
8》 чого і без додатка, перен. Те, що робить ясним, зрозумілим навколишній світ; те, що робить радісним, щасливим життя.
|| Уживається як символ істини, розуму, освіти або радості, щастя.
II
1》 Присл. до світлий 1-3), 5), 6).
2》 у знач. присудк. сл. Про наявність світла де-небудь.
Значення в інших словниках
- світло — 1. (енергія, що робить видимим навколо себе) освітлення, сяйво, заст. яса. 2. (про наявність світла) видно, видко, ясно. Словник синонімів Полюги
- світло — сві́тло 1 іменник середнього роду промениста енергія сві́тло 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- світло — (в хаті) освітлення, (єдине) вогник; (на перехресті) Д. світлофор; ФР. освіта; зст. світ; світельце; п! СЯЙВО; ЯК ПР. ясно, не темно, видно. Словник синонімів Караванського
- світло — див. ранок Словник синонімів Вусика
- світло — СВІ́ТЛО¹, а, с. 1. Промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (М. Словник української мови у 20 томах
- світло — Світло для тих, що мають очі і хотять бачити. Правду бачить лише той, хто хоче цього. Скільки свічки, стільки й світла. Який чоловік, така й його правда. Світло, чим вище стоїть, тим дальше його видно. Фізичний закон. Темрява перед світлом мусить уступити. Фізичний закон. Правда поборе брехню. Приповідки або українсько-народня філософія
- світло — Електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від бл. 0,4 мкм до бл. 0,76 мкм, яке викликає у людини зорові відчуття; до с. зараховують також ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання; у деяких фізич. явищах (напр. Універсальний словник-енциклопедія
- світло — ба́чити / поба́чити сві́тло ра́мпи. Бути поставленим на сцені театру (про виставу). Відома п’єса (“За двома зайцями”) не один раз бачила світло рампи (З газети)... Фразеологічний словник української мови
- світло — СВІ́ТЛО (промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом), ОСВІ́ТЛЕННЯ, СЯ́ЙВО, СВІТ розм., ОСЯ́ННЯ заст., ЯСА́ заст., поет., ПО́СВІТ діал., ПО́СВІТА діал., ЛЮМІНЕСЦЕ́НЦІЯ спец. Словник синонімів української мови
- світло — Сві́тло, -ла, -лу Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- світло — СВІ́ТЛО¹, а, с. 1. Промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- світло — I. Світло, -ла с. 1) Свѣтъ, освѣщеніе. Без світла лічать бариші. Шевч. Над вечір, як вже світло засвітили. Стор. МПр. 35. 2) Матеріалъ для освѣщенія. Світла не стало, треба купити. --------------- II. Світло нар. Свѣтло, ясно. ум. світленько, світлесенько. Світить місяць світлесенько. Федьк. І. 28. Словник української мови Грінченка