світло

ба́чити / поба́читисві́тло ра́мпи. Бути поставленим на сцені театру (про виставу). Відома п’єса (“За двома зайцями”) не один раз бачила світло рампи (З газети); Після серйозної дружної роботи автора і колективу (театру)… вперше побачила (п’єса) світло рампи (З глибин душі).

ки́дати / ки́нути сві́тло на що. Розкривати, з’ясовувати, робити ясним, зрозумілим що-небудь. Його (Драгоманова) критичні статті .. кидали нове світло на нашу минувшину (М. Коцюбинський); Може, ці спогади з минулого вірних друзів кинуть світло на дорогу йому постать батька (З газети).

пролива́ти / проли́ти сві́тло на що. Прояснювати, робити щось зрозумілим, умотивованим. Фольклорно-етнографічні записи Гоголя проливають світло на ті перші джерела, з яких письменник черпав натхнення у своїй творчості (І. Волошин); Однак зіставлення окремих символів і елементів обрядовості все-таки проливають світло на основні світогляди і тенденціїї пращурів (З журналу); Вивчення властивостей античастинок та їх взаємодії з речовиною може пролити світло на гіпотези, що висуваються тепер для з’ясування деяких явищ, спостережуваних у всесвіті (З журналу); Тур Хейєрдал зумів пролити світло на питання про першовідкриття американського континенту (З журналу).

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) пошука́ти, жарт. Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало); Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський). тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю. Смільчака такого .. пошукати удень, при ясному сонцеві та ще із свчею (Марко Вовчок).

у (і́ншому, ново́му і под.) сві́тлі. 1. зі сл. ба́чити, здава́тися і т. ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку. Зараз же він бачив їх (картини) у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник); Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар). не в кра́щому сві́тлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа ..— колишній голова сільської Ради (З газети). 2. чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Проходять живі люди (зображені в “Бориславських оповіданнях” І. Франка) в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський).

у роже́вих фа́рбах (роже́вими фа́рбами); у роже́вому сві́тлі, зі сл. зобра́жувати, постава́ти і под. Краще, ніж є насправді; ідеалізовано. Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що й сам він матиме можливість дослужитися до високого чину (С. Добровольський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світло — 1. (енергія, що робить видимим навколо себе) освітлення, сяйво, заст. яса. 2. (про наявність світла) видно, видко, ясно. Словник синонімів Полюги
  2. світло — сві́тло 1 іменник середнього роду промениста енергія сві́тло 2 прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. світло — (в хаті) освітлення, (єдине) вогник; (на перехресті) Д. світлофор; ФР. освіта; зст. світ; світельце; п! СЯЙВО; ЯК ПР. ясно, не темно, видно. Словник синонімів Караванського
  4. світло — див. ранок Словник синонімів Вусика
  5. світло — I -а, с. 1》 Промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. Монохроматичне світло — електромагнітне випромінювання однієї певної частоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. світло — СВІ́ТЛО¹, а, с. 1. Промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (М. Словник української мови у 20 томах
  7. світло — Світло для тих, що мають очі і хотять бачити. Правду бачить лише той, хто хоче цього. Скільки свічки, стільки й світла. Який чоловік, така й його правда. Світло, чим вище стоїть, тим дальше його видно. Фізичний закон. Темрява перед світлом мусить уступити. Фізичний закон. Правда поборе брехню. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. світло — Електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від бл. 0,4 мкм до бл. 0,76 мкм, яке викликає у людини зорові відчуття; до с. зараховують також ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання; у деяких фізич. явищах (напр. Універсальний словник-енциклопедія
  9. світло — СВІ́ТЛО (промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом), ОСВІ́ТЛЕННЯ, СЯ́ЙВО, СВІТ розм., ОСЯ́ННЯ заст., ЯСА́ заст., поет., ПО́СВІТ діал., ПО́СВІТА діал., ЛЮМІНЕСЦЕ́НЦІЯ спец. Словник синонімів української мови
  10. світло — Сві́тло, -ла, -лу Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. світло — СВІ́ТЛО¹, а, с. 1. Промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. світло — I. Світло, -ла с. 1) Свѣтъ, освѣщеніе. Без світла лічать бариші. Шевч. Над вечір, як вже світло засвітили. Стор. МПр. 35. 2) Матеріалъ для освѣщенія. Світла не стало, треба купити. --------------- II. Світло нар. Свѣтло, ясно. ум. світленько, світлесенько. Світить місяць світлесенько. Федьк. І. 28. Словник української мови Грінченка