сивобородий

сивоборо́дий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивобородий — СИВОБОРО́ДИЙ, а, е. Який має сиву бороду; із сивою бородою. Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат (І. Франко); Зустрів мене в фойє бадьорий, сивобородий, з розкудланою по-біблійськи головою дідусь (П. Тичина); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  2. сивобородий — див. сивий Словник синонімів Вусика
  3. сивобородий — Сивобородий, -а, -е Сѣдобородый. Гетери гостя привели сивобородого. Шевч. 604. Словник української мови Грінченка
  4. сивобородий — СИВОБОРО́ДИЙ, а, е. Який має сиву бороду; із сивою бородою. Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат (Фр., VI, 1951, 25); Зустрів мене в фойє бадьорий, сивобородий, з розкудланою по-біблійськи головою дідусь (Тич., III, 1957, 14); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  5. сивобородий — -а, -е. Який має сиву бороду; із сивою бородою. || у знач. ім. сивобороді, -дих, мн. (одн. сивобородий, -дого, ч.). Чоловіки із сивими бородами. Великий тлумачний словник сучасної мови