сичуг
сичу́г 1
іменник чоловічого роду
відділ шлунка
сичу́г 2
іменник чоловічого роду
страва
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сичуг — ч. 1》 род. -а. Один із чотирьох відділів шлунка жуйних тварин, у якому їжа перетравлюється шлунковим соком. 2》 род. -у, кул. Фарширований телячий, ягнячий, свинячий і т. ін. шлунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сичуг — СИЧУ́Г, ч. 1. род. а́. Один із чотирьох відділів шлунка жуйних тварин, у якому їжа перетравлюється шлунковим соком. Він [шлунок корови] складається з чотирьох відділів: рубця, сітки, книжки й сичуга (з навч. літ.). 2. род. у́, кул. Словник української мови у 20 томах
- сичуг — СИЧУ́Г, ч. 1. род. а́. Один із чотирьох відділів шлунка жуйних тварин, у якому їжа перетравлюється шлунковим соком. Він [шлунок корови] складається з чотирьох відділів: рубця, сітки, книжки й сичуга (Зоол., 1957, 170). 2. род. у́, кул. Словник української мови в 11 томах