скавуління

скавулі́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скавуління — -я, с. Дія за знач. скавуліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скавуління — СКАВУЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. скавулі́ти. Вона зачула в дворі собаче скавуління, вийшла в сіни й гукнула (С. Чорнобривець); Буйний вітер гуляв одкритими берегами і з свистом і скавулінням налітав на селище, на будиночки (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. скавуління — СКАВУЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. скавулі́ти. Вона зачула в дворі собаче скавуління, вийшла в сіни й гукнула (Чорн., Потік.., 1956, 334); Буйний вітер гуляв одкритими берегами і з свистом і скавулінням налітав на селище, на будиночки (Коцюба... Словник української мови в 11 томах