скорець

ско́рець

іменник чоловічого роду

килим

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорець — СКО́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Вузький довгий килим. Сяде [Марія] ввечері скорці-коверці повстяні ткати, квіти червоні та жовті на чорному тлі розкидати .. – теж милуюся (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
  2. скорець — СКО́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Вузький довгий килим. Сяде [Марія] ввечері скорці-коверці повстяні ткати, квіти червоні та жовті на чорному тлі розкидати.. — теж милуюся (Мур., Бук. повість, 1959, 41). Словник української мови в 11 томах
  3. скорець — -рця, ч., діал. Вузький довгий килим. Великий тлумачний словник сучасної мови