скорець

СКО́РЕЦЬ, рця, ч., діал.

Вузький довгий килим.

Сяде [Марія] ввечері скорці-коверці повстяні ткати, квіти червоні та жовті на чорному тлі розкидати .. – теж милуюся (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорець — ско́рець іменник чоловічого роду килим діал. Орфографічний словник української мови
  2. скорець — СКО́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Вузький довгий килим. Сяде [Марія] ввечері скорці-коверці повстяні ткати, квіти червоні та жовті на чорному тлі розкидати.. — теж милуюся (Мур., Бук. повість, 1959, 41). Словник української мови в 11 томах
  3. скорець — -рця, ч., діал. Вузький довгий килим. Великий тлумачний словник сучасної мови