1. Орфографічний словник української мови

скособочити

скособо́чити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скособочити — -чу, -чиш, док. 1》 перен. Нахилити набік; зробити косим, перекосити. || безос. Скособочити очі — подивитися косо. 2》 неперех. Почати іти, летіти косо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скособочити — СКОСОБО́ЧИТИ, чу, чиш, док. 1. кого, що. Нахилити набік; зробити косим, перекосити. Скособочивши голову до трубки, він голосно викрикував слова, слухав, усміхався й зрідка позирав на Ксеню (В. Бабляк); // безос. Його якось скособочило. Словник української мови у 20 томах
  3. скособочити — ВИКРИВЛЯ́ТИ (надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін.), ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКО́ШУВАТИ, СПОТВО́РЮВАТИ, СКОСОБО́ЧУВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  4. скособочити — СКОСОБО́ЧИТИ, чу, чиш, док. 1. перех. Нахилити набік; зробити косим, перекосити. Скособочивши голову до трубки, він голосно викрикував слова, слухав, усміхався й зрідка позирав на Ксеню (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 312); // безос. Його якось скособочило. Словник української мови в 11 томах