1. Орфографічний словник української мови

скрипіння

скрипі́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрипіння — -я, с. Дія за знач. скрипіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скрипіння — СКРИПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрипі́ти і звуки, утворювані цією дією. Від часу до часу проносилось воздухом [повітрям] жалісне, сумне скрипіння (О. Кобилянська); По залу пробіг веселий гомін і скрипіння стільців (П. Словник української мови у 20 томах
  3. скрипіння — СКРИПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрипі́ти і звуки, утворювані цією дією. Від часу до часу проносилось воздухом [повітрям] жалісне, сумне скрипіння (Коб., І, 1956, 463); По залу пробіг веселий гомін і скрипіння стільців (Козл. Словник української мови в 11 томах