скрипіння
скрипі́ння
-я, с.
Дія за знач. скрипіти і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрипіння — скрипі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- скрипіння — СКРИПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрипі́ти і звуки, утворювані цією дією. Від часу до часу проносилось воздухом [повітрям] жалісне, сумне скрипіння (О. Кобилянська); По залу пробіг веселий гомін і скрипіння стільців (П. Словник української мови у 20 томах
- скрипіння — СКРИПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. скрипі́ти і звуки, утворювані цією дією. Від часу до часу проносилось воздухом [повітрям] жалісне, сумне скрипіння (Коб., І, 1956, 463); По залу пробіг веселий гомін і скрипіння стільців (Козл. Словник української мови в 11 томах