1. Орфографічний словник української мови

скрутка

скру́тка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрутка — -и, ж. 1》 Те, чим що-небудь скручують, туго зв'язують докупи, разом. 2》 Те саме, що скрутень. 3》 розм. Те саме, що самокрутка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скрутка — СКРУ́ТКА, и, ж. 1. Те, чим що-небудь скручують, туго зв'язують докупи, разом. – Я зажмурюся і впізнаю материн сніп, бо вона під перевесло підтикає кінець скрутки (С. Чорнобривець). 2. Те саме, що скру́тень. Словник української мови у 20 томах
  3. скрутка — ДЖГУТ (ЖГУТ рідко) (туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи тощо), СКРУЦА́К діал.; СКРУ́ТЕНЬ (СКРУ́ТІНЬ), СКРУ́ТКА, СКРУ́ТОК, СКРУ́ТЕЛЬ (СКРУ́ТІЛЬ) діал. (з сіна, соломи, прядива); КРУ́ТЕНЬ (КРУ́ТІНЬ) (для розпалювання в печі). Словник синонімів української мови
  4. скрутка — СКРУ́ТКА, и, ж. 1. Те, чим що-небудь скручують, туго зв’язують докупи, разом. — Я зажмурюся і впізнаю материн сніп, бо вона під перевесло підтикає кінець скрутки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 68). 2. Те саме, що скру́тень. Словник української мови в 11 томах